Ти, Тарасе, сьогодні нас зібрав докупи,
І зійшлися у цій залі Шевченка онуки…
Такими словами розпочався ранок, приурочений духовному батьку, творцю і рятівнику української мови й всієї нації – Великому Кобзарю. Діти відразу ж потрапили у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Адже поезія – це вогник, схожий на полумʼя свічки, що запалює душу. Дівчатка і хлопчики складали Шевченка дяку за його животворне слово, торкнулися серцем до поезії генія. Проникливо, щиро учні читали вірші про мову барвисту, про Кобзаря - людину надзвичайної долі і таланту,що здобув світову славу. Звеличували рідну мову і Великого Тараса у піснях, славили Україну – неньку запальними українськими танцями. Усі були зворушені сценкою, коли діти піднесли
...
Читати далі »
